Порадуємо себе і свій гаманець приємними подорожами

Помандрувавши у Підкарпатському воєводстві Польщі, на прилеглій до українсько-польського кордону території, творча група журналу переконалася, що тут «накреслити» декілька автомобільних маршрутів. І подорожі цими маршрутами виявляться для українських туристів необтяжливими, приємними та недорогими.

(Матеріал подається в скороченні)

…Можливі різні варіанти мандрівки. Але в будь-якому випадку вони починатимуться з прикордонного переходу Кросцєнко.

Отож повне велике коло, що дасть уяву про основні принади може бути таке: від кордону в Кроснєнко до Устшик Дольних і потім після Устянової — ліворуч. Між горами в околицях селища Соліна, що в серці Бєщад (кілометрів за 70 від українського кордону), розкинулося велике озеро (точніше, система озер), створене на перегородженій греблею річці Сян. Доїхати до цієї краси напрочуд легко, минувши цілком українські краєвиди з близькими і зрозумілими назвами населених пунктів (Розтока, Гошів, Устянова, Рівня, Бібрка, Бистре, Хміль, Поляна…). Дивовижна система солінських водойм є одним з найзатишніших куточків Підкарпатського воєводства . Щось середнє між Карпатами і Швейцарією. Гори оточують гладінь озера з заплавами і затоками. Вздовж берегів розкидані причали з безліччю білосніжних яхт, які віддзеркалюють свої щогли і вітрила у чистому плесі. Серпантини доріг навколо дозволяють оглянути картину зусібіч.

Варто спробувати об’їхати весь цей каскад озер, спинитись в будь-якому місці і зійти до кемпінгів та причалів над водою. І якщо надовго не затримуватись (а спокуса буде), доїхати до Полянчика і через Волковию і Балігруд виїхати вже на гірську дорогу, що веде в бік словацького кордону. Таким чином, об’їхавши хребет Лопеннік (трохи вище 1000 метрів) через Цісну і Дольжицю, потрапимо дуже гарною дорогою до пасма Полонин (так називаються перші вершини Бєщад) з чарівними, ніби парковими краєвидами… Доїхавши до Устшик Ґурних, повертаємо на північ і вздовж квітучих лук, затишних дібров їдемо в напрямку до Устшик Дольних — майже українським кордоном, минаючи практично українські села, церкви.

Позаду залишається хребет Гніздо Тарниці з вершинами значними як для Бєщад: Галич (1333 метрів) і Тарниця (1346 метрів). Можна будь-де спинитись на нічліг, або ще й встигнути до вечора перетнути не надто завантажений кордон в Кросцєнко. Така автомандрівка укладається в один день, якщо не здолає спокуса перейтись добре влаштованими стежками і заночувати в гостинних садибах, котрих не бракує. До того ж і ціни в них є більш ніж доступні.

Але поважна подорож воєводством мусила би бути масштабнішою і довшою. Наприклад такою. Не з’їжджаючи з основної траси в Устяновій, їхати просто через Ольшаницю на Лєско і далі через Тернаву на Команьчу. Кілька відомих етнографічних і туристичних осередків в Підкарпатському воєводстві, таких, як ґміна Команьча, є Меккою для польських туристів, що вважають за необхідне час від часу перейтись чи проїхатися ровером по Бескидах Низьких і Бєщадах. До честі сучасної влади, у воєводстві і ґмінах українські і осередки доглянуті, задбані. Тут популяризуються звичаї лемків і українців, видається чимало поліграфічної продукції, що інформує про фестивалі, інші значні події в житті місцевих громад. До пам’яток дерев’яної архітектури розроблені туристичні шляхи.

Для ґрунтовнішої подорожі Підкарпаттям, звичайно, мусимо мати дво- триденний запас часу. Тоді зможемо охопити перлини краю — міста Сянок, Жешув, Ланьцут, Пшеворськ і при бажанні Перемишль, а коло нього — Кросно. Від затишного, ніби провінційного, але дуже подібного до багатьох наших галицьких містечок Сянока з музеєм всесвітньовідомого живописця-символіста Здіслава Бексінського і відновленим замком королеви Бони у вас залишаться щонайкращі враження.

В жодному разі не можна знехтувати ланьцутським палацом князів Любомирських та графів Потоцьких….

Повертатись до України можна і через Перемишль — завжди близький українському серцю і сповнений пафосу колишньої метрополії. Це доладно сформоване місто кожним своїм ракурсом нагадує одночасно всі галицькі міста і переповняє натхненням кожного справжнього мандрівника.

Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"

Вы можете оставить комментарий, или отправить trackback с Вашего собственного сайта.

Написать комментарий

Перед отправкой формы:
Human test by Not Captcha